Сьогодні свій ювілей відзначає сучасний український письменник, драматург, журналіст Олександр Дюлович Гаврош

Народився письменник 26 березня 1971 року в Ужгороді. З дитинства за прикладом батька багато читав. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Працював у часописах «Срібна Земля», «Срібна Земля-Фест», «Старий Замок», «Україна молода». Активно друкувався у київській, львівській, одеській та закордонній пресі. Має близько двох тисяч публікацій у пресі та понад сорок авторських книжок. Нині не полишає журналістику — фрилансер, щомісяця дописує на сайт «Радіо Свобода». З 2000-их років почав писати художні твори. «До літератури прийшов еволюційно, внаслідок внутрішнього розвитку» — пояснює автор зміну в своєму житті. Після виходу кількох збірок поезії спробував себе у прозі. За словами Олександра Гавроша, поети — це люди «без шкіри», які сприймають усе гостро, драматично. Він «прожив цей емоційний стан і перейшов до прози». Автору цікаво експериментувати у творчості, тому часто змінює жанри — від еротичної поезії до пригодницьких книжок, казок, детективних та історичних романів, драматичних п’єс тощо. Олександр Гаврош активно впроваджує в українську літературу закарпатські теми й популяризує народних героїв — силача Івана Фірцака, легендарного розбійника Пинтю. Так, Олександр Духнович, Адальберт Ерделі «повернулися» в документальних книжках, п’єсах. Довгий час Олександр Гаврош був на творчих хлібах. У 2006–2007 р.р. — завідувач літературно-драматичною частиною Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру. З 2015 року знову обіймає цю посаду. Лектор Другої літньої літературної школи (2011 р., Колочава) Друкується в закарпатських та всеукраїнських ЗМІ. Фрилансер. Член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. Окремі твори перекладено німецькою, білоруською, словацькою, сербською, польською мовами. Засновник і співголова журналістських клубів «НеТаємна вечеря» та «Театрал Закарпаття». Відзнаки: Переможець «Коронації слова» 2007 року, 2011 Дипломант «Коронації слова» Переможець міжнародного конкурсу кіносценаріїв до 200-річчя Тараса Шевченка Переможець Національного конкурсу «Найкраща книга України» 2013 року у номінація «проза» за книжку «Дідо-Всевідо» Лауреат Закарпатської обласної премії в галузі літератури імені Федора Потушняка в жанрі «драматургія» 2015 року за п’єсу «Князь Корятович» Лауреат премії імені Михайла Лучкая Мукачівської греко-католицької єпархії за дитячу повість «Різдвяна історія ослика Хвостика» (2020). За повістю «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» знято повнометражний художній фільм «Іван Сила» (режисер Віктор Андрієнко) (2013) За мотивами книжки «У пошуках Івана Сили» знято однойменний документальний фільм (режисер Максим Мельник, телеканал «Тиса-1») (2016).